Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Не находить слов

  • 1 не находить слов

    General subject: (нужных) be short in words, (нужных) be short of words, (нужных) to be short of words

    Универсальный русско-английский словарь > не находить слов

  • 2 не находить слов

    n
    gener. (для кого-л., для чего-л.)(от возмущения) keine Worte für (j-n, etw.) finden

    Универсальный русско-немецкий словарь > не находить слов

  • 3 не находить слов

    prepos.
    gener. faltar palabras, no encontrar palabras

    Diccionario universal ruso-español > не находить слов

  • 4 не находить слов для чего (imp .; only indie.)

    Set phrase: have no words for (smth.)

    Универсальный русско-английский словарь > не находить слов для чего (imp .; only indie.)

  • 5 не находить слов для чего

    Set phrase: (imp.; only indie.) have no words for (smth.)

    Универсальный русско-английский словарь > не находить слов для чего

  • 6 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 7 находить

    I несов.; сов. - найти́
    врз bulmak

    он нахо́дит, что э́того ма́ло — bunu az buluyor

    э́тот това́р не находи́л спро́са — bu mal rağbet görmüyordu

    я не нахожу́ слов, что́бы... —...acak söz bulamıyorum

    нашёл вре́мя игра́ть! — tam buldun oynayacak zamanı!

    II несов.; сов. - найти́

    на го́род нахо́дят ту́чи — şehrin üzerini kara bulutlar kaplamakta

    2) перен., разг. kapılmak

    Русско-турецкий словарь > находить

  • 8 находить

    I несов. - находи́ть, сов. - найти́; (вн.)

    находи́ть удово́льствие в чём-л — find / take pleasure in smth

    находи́ть утеше́ние — find comfort

    находи́ть подде́ржку — find support

    найти́ в себе́ доста́точно сил — be able to muster sufficient strength

    ничего́ не найти́ — find nothing; draw a blank идиом. разг.

    он ника́к не мог найти́ причи́ну э́того — he never managed to discover the cause of it

    найти́ нефть [ру́дную жи́лу] — strike oil [an ore vein]

    2) (полагать, считать) consider (d), find (d)

    до́ктор нахо́дит его́ положе́ние безнадёжным — the doctor considers his case hopeless

    его́ нахо́дят у́мным — he is considered (to be) clever

    находи́ть вино́вным — find guilty (d)

    как вы его́ нахо́дите? (что вы о нём думаете)how do you find him?

    ••

    находи́ть ну́жным (+ инф.)find it necessary (+ to inf)

    находи́ть (себе́) выраже́ние (в пр.) — find expression (in); manifest itself (in)

    найти́ свою́ смерть (погибнуть)meet one's death

    найти́ себя́ — find oneself, find one's calling

    не нахожу́ [не могу́ найти́] слов — words fail me; (для рд.; чтобы + инф.) I can't tell you (how, what, etc + clause)

    найти́ в себе́ му́жество (+ инф.)find the courage (+ to inf)

    найти́ в себе́ си́лы (+ инф.)bring oneself (+ to inf)

    II несов. - находи́ть, сов. - найти́; (на вн.)
    1) (двигаясь, приблизиться) come (over, upon); come (across); (о туче, облаке и т.п. тж.) cover (d)
    2) (на вн.; овладевать - о чувствах, настроении) come (over, upon); тж. переводится выражениями be seized (with), have an attack (of)

    на него́ нашла́ тоска́ — he had an attack [a fit] of depression

    что э́то на тебя́ нашло́? — what has come over you?, what's got брит. / gotten амер. into you?

    3) сов. ( прибыть) come, gather, arrive

    нашло́ мно́го наро́ду — there is a crowd [a large gathering] of people

    ••

    нашла́ коса́ на ка́мень погов. — ≈ it's a case of diamond cut diamond; he's met his match this time

    III сов. разг.
    1) (рд.; пройти какое-л расстояние) cover a distance by walking
    2) (вн.; причинить себе хождением) get (d) ( as a result of walking); walk to the point of getting (d)

    находи́ть мозо́ли на нога́х — get corns from walking

    Новый большой русско-английский словарь > находить

  • 9 не находить (нужных) слов

    General subject: be short in words, be short of words, to be short of words

    Универсальный русско-английский словарь > не находить (нужных) слов

  • 10 слово

    с
    1. калима, сухан, гап; рӯс-ское слово калимаи русӣ; активный запас слов лингв. захираи калимаҳои серистеъмол; словарь иностранных слов луғати калимаҳои хориҷӣ; напишите это слово ин калимаро нависед; забросать кого-л. словами бисёр гап зада сари касеро гаранг кардан; не сказать ни единого слова сухане нагуф-тан
    2. тк. ед. сухан, гап; культура слова маданияти сухан; слово серебро, молчание - золото даҳони баста сад тилло; дар слова 1) (способность гово-рить) кобилияти гапзанӣ, қувваи нотиқа 2) (красноречие) нотиқӣ, суханварӣ, гапдонӣ
    3. чаще мн. слова гап, ҳарза, сафсата; это одни слова ин фақат гап аст
    4. мн. слова шеър; музыка Глинки на слова Пушкина оҳанги Глинка, шеъри Пушкин
    5. уст. гуфтор; «Слово о полку Игореве» «Гуфтор андар полки Игорь»
    6. тк. ед. нутқ, сухан; вступительное слово пешгуфтор, сарсухан; заключительное слово нутқи хотимавӣ; надгробное слово нутқи видой; последнее слово подсудимого оҳирин сухани айбдор; свобода слова озодии сухан; предоставить (дать) слово сухан додан; лишить слова аз сухан (аз нутқ) маҳрум кардан
    7. тк. ед. ваъда, кавл; дать слово ваъда додан; нарушить слово аз қавли худ гаштан; сдержать слово ба ваъда вафо кардан <> новое слово кашфиёти нав; пёрвое слово 1) сароғоз, ибтидо 2) асл, моҳият; последнее слово навтарин кашф; право слово прост.қавл медиҳам, дар воқеъ, воқеан, ҳақиқатан; честное слово ба ростӣ; другими (иными) словами вводн. сл. ба ибораи дигар, дигар хел карда гӯем; одним словом вводн. сл. қисса кӯтоҳ; хулласи калом; своими словами бо забони худ; господин (хозяин) своего слова (своему слову) ӯ аз кавли худ намегардад; игра слов суханбозӣ; набор слов ҳарза, сафсата; слово в слово айнан, ҳарф ба ҳарф; слово за слово гап аз гап баромада; слов нет вводн. сл. ҳақиқатан, ин тавр аст; без дальних слов гапро ғоз надода, суханро дароз на-карда; в двух (в нескольких) словах мухтасар(ан), бо якчанд калима, мухтасар карда; к слову [сказать] вводн. сл. дар омади гап; на два слова, на пару слов ба як [даҳан] гап; на словах даҳанакӣ; передать на словах даҳанакӣ баён кардан; его обещание так и осталось на словах ваъдаи ӯ гап буду халос; не говоря худого (дурного) слова ягон гапи ганда нагуфта; по словам вводн. сл. чунон ки гуфта шудааст; со слов кого-л., чьйх-л. ба кавли касе; с первого слова аз оғози сухан; с чужих слов аз рӯи гуфти касони дигар; брать свой слова обратно аз гап гаштан; бросать слова на ветер, бросаться словами беҳуда (пойдарҳаво) гап задан, ҳарзагӯӣ кардан; верить на слово ба гап бовар кардан; глотать слова нимғурма гап задан; держаться на честном слове амонат истодан; живого слова не услышишь ягон ҳамсӯҳбат нест; ловить на слове кого-л. касеро аз гап доштан, аз касе кавл гирифтан; не мочь (не уметь) связать двух слов ду даҳан гап гуфта натавонистан; не находить слов бо сухан ифода карда натавонистан; не хватает слов аз баёнаш забон (қалам) оҷиз аст; поминать добрым словом ба некӣ ёд кардан; помяните моё слово ман гуфтам, шумо шунидед; гуфти ман мешавад, ана мебинед; сказать пару тёплых слов прост. ду даҳан сухани хуш гуфтан; сказать своё слово ҳунари худро нишон додан; чеканить слова равшан ва бурро гап задан, дона-дона карда гап задан; \словоо - не воробёй, вылетит - не поймаешь посл. « тир аз камон ҷаст - ҷаст, мурғ аз қафас раст - раст; он за \словоом в карман нелезет ӯ ҳозирҷавоб аст

    Русско-таджикский словарь > слово

  • 11 слово

    * * *
    в разн. знач. слова, -ва ср.

    на словах — на словах, вусна

    вспоминать добрым (плохим, ласковым и т.п.) словом — успамінаць добрым (дрэнным, ласкавым и т.п.) словам

    словом сказать — словам, адным словам

    слово не воробей, вылетит — не поймаешь посл. — слова не верабей, вылеціць — не зловіш

    Русско-белорусский словарь > слово

  • 12 слово

    С с. неод.
    1. sõna (ka ülek.), lekseem, vokaabel; ласковое \словоо hell v lahke v sõbralik sõna, ругательное \словоо sõimusõna, иностранное \словоо võõrsõna, заголовочое \словоо v заглавное \словоо märksõna (sõnastikus), ключевое \словоо võtmesõna, отдельное \словоо üksiksõna, lekseem, знаменательное \словоо lgv. täissõna, täistähenduslik sõna, служебное \словоо lgv. abisõna, вводное \словоо lgv. kiilsõna, крылатое \словоо lgv. lendsõna, порядковое \словоо bibl. järjestussõna, удвоенное \словоо info topeltsõna, \словоо данных info andmesõna, порядок слов sõnajärg, sõnade järjekord, игра слов ülek. sõnamäng, kalambuur, подбирать слова sõnu otsima, слов не нахожу для чего ma ei leia sõnu, mul pole sõnu, глотать \словоа sõnu (alla) neelama, pudinal rääkima, pudistama, последнее \словоо техники tehnika viimane sõna, новое \словоо в медицине arstiteaduse uus saavutus, в полном v прямом смысле \словоа sõna otseses mõttes, к \словоу сказать вводн. сл. muide, muuseas, к \словоу пришлось kõnek. tuli jutuks;
    2. (бeз мн. ч.) sõna, kõne; культура \словоа kõnekultuur, дар \словоа (1) sõnaseadeoskus, sõnaosavus, sõnameisterlikkus, (2) kõnevõime, родное \словоо emakeel, оружие писателя -- \словоо kirjaniku relv on sõna;
    3. jutt, rääkimine, sõna(d); внушительное \словоо veenev jutt, веское \словоо kaalukas sõna, громкие слова suured v kõlavad sõnad, kõlisev jutt, пустые слова tühjad sõnad, sõnakõlksud, оскорбительные слова solvavad sõnad, solvav jutt, слова утешения lohutussõnad, lohutav jutt, по словам кого kelle sõnade v ütlemise järgi, в двух словах paari sõnaga, lühidalt, в немногих v коротких словах põgusalt, mõne sõnaga, другими словами teiste sõnadega, одним \словоом ühesõnaga, на словах (1) suusõnal, (2) sõnadega, jutuga, об этом \словоа нет selle kohta pole midagi v sõnagi öeldud, слов нет, пишет хорошо pole midagi ütelda, ta kirjutab hästi, слов нет, как она хороша ei leia sõnu, kui ilus ta on, спасибо на добром \словое aitäh hea sõna eest, не находить слов благодарности ei jõua ära tänada, поминать добрым \словоом hea sõnaga meenutama, понять друг друга без слов teineteist sõnadeta mõistma, подбирать слова sõnu otsima, пересказать своими словами oma sõnadega ümber jutustama, отделаться несколькими словами paari lausega õigeks saama v hakkama, перейти от \словоа к делу sõnadelt tegudele minema, слова не расходятся с делом teod ei lähe sõnadest lahku, словами тут ничего не сделаешь (palja) jutuga ei tee siin midagi, не с кем \словоа сказать pole kellega sõnakestki vahetada v rääkida, не даёт мне \словоа сказать ei lase mul sõnagi v sõnakestki ütelda;
    4. (бeз мн. ч.) (au)sõna, lubadus; честное \словоо ausõna, сдержать своё \словоо oma sõna pidama, человек \словоа sõnapidaja, он крепок на \словоо ta on sõnakindel, ta on kange oma sõna pidama, дать \словоо (1) (esinemiseks) sõna andma, (2) ülek. sõna v lubadust aandma, связать себя \словоом end lubadusega siduma, взять \словоо с кого kellelt ausõna v lubadust võtma, верить на \словоо sõna v lubadust uskuma, ausõna peale usaldama, положиться на \словоо кого kelle lubadusele lootma;
    5. (бeз мн. ч.) sõna, sõnavõtt, kõne; вступительное \словоо avasõna, заключительное \словоо lõppsõna, последнее \словоо подсудимого kahtlusaluse viimane sõna, свобода \словоа sõnavabadus, приветственное \словоо tervituskõne, надгробное \словоо lahkumissõnad, järelehüüe, просить \словоо на собрании koosolekul sõna paluma, предоставить \словоо для доклада ettekandeks sõna andma, лишить кого \словоа kellelt sõnaõigust ära võtma;
    6. (бeз мн. ч.) van. lugu, pajatus, jutustus; "Слово о полку Игореве…" "Lugu Igori sõjaretkest…";
    7. слова мн. ч. tekst, (laulu)sõnad; романс на слова Лермонтова romanss Lermontovi sõnadele; ‚
    крепкое \словоо vänge v krõbe sõna, sõimusõna;
    \словоо за \словоо sõna sõna järel, sõnahaaval, vähehaaval, üks ütleb sõna, teine ütleb sõna jne.;
    бросать слова на ветер sõnu (tuulde) loopima v pilduma, suure suuga rääkima;
    бросаться словами tühje sõnu tegema;
    играть словами (1) teravmeelsusi pilduma, sõnadega mängima, (2) sõnu tegema v kõlksutama;
    поймать на \словое кого (1) kellel sõnasabast kinni haarama, keda sõnast püüdma, (2) kelle sõnade kallal norima, kelle sõnade külge hakkama;
    полезть за \словоом в карман kõnek. kes ei ole suu peale kukkunud, kellel on vastus varnast võtta, ega sõnadest puudu tule;
    без дальних слов kõnek. ilma pikema jututa;
    сказать своё \словоо oma sõna ütlema;
    слова застряли в горле у кого kellel jäid sõnad kurku kinni, kellel surid sõnad suus v huulil;
    \словоо в \словоо sõna-sõnalt;
    держаться на чистом \словое kõnek. ausõna peal püsima;
    \словоо -- серебро, молчание -- золото vanas. rääkimine hõbe, vaikimine kuld;
    не проронить ни \словоа mitte sõnakestki poetama;
    ни \словоа не добьёшься ei saa sõnagi suust v kätte;
    быть хозяином своего \словоа oma sõna peremees olema

    Русско-эстонский новый словарь > слово

  • 13 слово

    -а, πλθ. слова, слов, -ам
    κ. παλ. словеса, словес, -ам ουδ.
    1. λέξη•

    значение -а η σημασία της λέξης•

    иностранные -а ξένες λέξεις.

    2. ομιλία, γλώσσα.
    3. φράση• λόγος. || φλυαρία, αμετρολογία, αερολογίες, λόγια του αέρα, ανεμώλια έπη.
    4. υπόσχεση, λόγος•

    держать своё слово κρατώ το λόγο•

    связать себя -ом δένομαι με υπόσχεση, πιάνομαι από λόγο.

    5. αγόρευση•

    просить слово ζητώ το λόγο (να μιλήσω)•

    предоставить слово для доклада δίνω το λόγο για την εισήγηση•

    приветственное -χαιρετιστήρια ομιλία•

    вступительное слово εισαγωγική ομιλία, άνοιγμα (συνέλευσης, συνεδρίασης κ.τ.τ.)• заключительное слово ομιλία κλεισίματος (συνέλευσης, συνεδρίασης κ.τ.τ.) дар -а χάρισμα λόγου (ευφράδειας).

    6. παλ. έργο λόγου, πνευματικό έργο• πόνημα, σύγγραμμα• βιβλίο.
    7. πλθ. -а στίχοι (μελοποιημένοι).
    εκφρ.
    новое слово – καινούρια επίτευξη (επιστήμης κλπ.)• первое слово: α) το πρώτο, το αρχικό βήμα, το πρώτο ξεκίνημα; β)το πιο βασικό, το κύριο, το ουσιώδες•
    последнее слово – η τελευταία λέξη (η νεότατη επίτευξη)•
    одним -омκ. (απλ.) одно слово βλ. словом• слово в слово расказать διηγούμαι λέξη προς λέξη, κατά γράμμα, με το νι και με το σίγμα•
    слово за слово – απο λίγο-λίγο, βαθμιαία (για εξέλιξη συνομιλίας, λόγου)•
    на -ах – α) προφορικά, β) στα λόγια (όχι στην πράξη)•
    по -ам чьим – α) κατά τα λόγια του..., κατά τα λεγόμενα του... β) όπως λέγει (διδάσκει, γράφει,) ο...• в двух (в кратких коротких) -ах με δυο λόγια, σύντομα, κοντολογής•
    в одно слово – (για φράση, σκέψη) την ίδια, το ίδιο (κι εγώ)•.ταυτόχρονα κι εγώ•
    к -у (прийтись) – θυμούμαι επειδή ειπώθηκε τέτοια λέξη, κάτι μου θυμίζει η λέξη•
    от -а до -а ή до -а – όλα και λεπτομερέστατα•
    от -а к -у – από κουβέντα σε κουβέντα, στην πορεία της συνομιλίας•
    с первого -а – από την πρώτη λέξη (ευθύς εξ αρχής, αμέσως)•
    о чужих слов – από τα λεγόμενα των άλλων•
    слов ή слова нет – καμιά αντίρρηση ή συζήτηση• βέβαια, πραγματικά•
    нет слов как... – δεν μπορώ να εκφραστώ πως...• к -у сказать με την ευκαιρία αυτή θα πω, να προσθέσω•
    брать (взять) свои -а обратно – παίρνω το λόγο μου πίσω•
    знать (такое) слово – ξέρω μαγικήλέξη (επιτυχίας)•
    тратить -а понапрасну (попусту, зря) – χάνω τα λόγια μου μάταια, άδικα•
    быть господином (хозяином) своего -а ή своему -у – εκτελώ την υπόσχεση μου•
    не находить слов – δε βρίσκω λόγια (να ευχαριστήσω κ.τ.τ.)• слов не хватает βλ. προηγούμενη έκφραση.
    ουδ.
    παλαιά ονομασία του γράμματος «С»
    εκφρ.
    слово-ер; слово-ерик; слово-ер-с; слово-ерик-сπαλ. ονομασία του φθόγγου «С» που στον προφορικό λόγο μπαίνει στο τέλος των λέξεων σε ένδειξη εκτίμησης προς τον συνομιλητή: с – слово και του «Ъ» – ер, ерик.

    Большой русско-греческий словарь > слово

  • 14 слово


    с.
    1. гущыI
    словарь иностранных слов IэкIыб хэгъэгу гущыIэхэм ягущыIалъ
    порядок слов в предложении гущыIэхэм гущыIэухыгъэм зэкIэлъыкIуакIэу щыряIэр
    романс на слова Пушкина Пушкиным игущыIэхэм атехыгъэ романс
    2. (что-л. сказанное, разговор) гущыI
    ласковое слово гъэшIобзэ гущыI
    в немногих словах гушыIэ заулэкIэ
    в двух словах гущыIитIукIэ
    понять друг друга без слов гущыIэ хэмылъэу узэгурыIон
    не сказать ни слова зы гущыIи умыIон
    3. (речь, выступление) гущыI, псалъ
    приветственное слово шIуфэс гущыI
    заключительное слово кIэух гущыI
    4. (право говорить публично): свобода слова пIощтым уфитыныгъ
    взять слово гущыIэ аIыпхын
    предоставить слово кому-либо зыгорэм гущыIэ ептын
    лишить слова кого-либо зыгорэм гущыIэ емытын
    5. (обещание) гущыI
    дать слово кому-либо зыгорэм гущыIэ ептын
    взять слово с кого-либо зыгорэм гущыIэ Iыпхын
    брать свой слова обратно уигущыIэ зэкIэпхьажьын
    нарушить слово, не сдержать слова гущыIэу птыгъэр умыгъэцэкIэн, пIуагъэр умыгъэцэкIэжьын
    ◊ на словах гущыIэкIэ
    дар слова (красноречие) жабз
    набор слов гущыIэ зэхэгъэуцогъэ къодый
    одним словом зы гущыIэкIэ
    слово в слово зи хэмызэу
    честное слово гущыIэ пыт
    крылатые слова гущыIэ щэрыохэр
    другими (иными) словами нэпэмыкI гущыIэкIэ
    своими словами ежь игущыIэкIэ
    не находить слов къызэрыпIон гущыIэ умыгъотын
    передать на словах гущыIэкIэ епIотэжьын
    бросать слова на ветер хьаулыеу угущыIэн
    по последнему слову науки (техники) наукэм (техникэм) иаужырэ гъэхъагъэм тетэу

    Русско-адыгейский словарь > слово

  • 15 слово

    1. с
    һүҙ
    2. с
    речь
    тел, телмәр, һөйләү
    3. с
    обещание
    биргән һүҙ, вәғәҙә
    4. с
    фекер, һүҙ
    5. с
    сығыш, һүҙ
    6. с мн. слова
    текст песни
    (йырҙың) һүҙҙәре (тексы)

    без дальних (лишних) слов — һүҙҙе оҙаҡҡа һуҙмайынса, оҙон һүҙҙең ҡыҫҡаһы

    к слову (сказать) — әйткәндәй, әйтмәксе, һүҙ уңында әйткәндә

    на словах: — 1) (устно) телдән

    2) (только в разговоре) һүҙҙә генә; не находить слов — һүҙ таба алмау, юғалып ҡалыу

    одним словом — бер һүҙ менән әйткәндә, ҡыҫҡаһы

    по словам —: 1) әйтеүенсә, әйткәнсә

    2) (как говорит, учит кто-л.) әйтеүе (өйрәтеүе, яҙыуы) буйынса; слово в слово — бәйнә-бәйнә, һүҙмә-һүҙ

    слово за слово — һүҙ артынан һүҙ, һүҙ эйәрә һүҙ

    словом не обмолвиться — бер һүҙ ҙә әйтмәү, бер һүҙ ҙә өндәшмәү

    слов нет — һүҙ ҙә юҡ, әлбиттә, ысынлап та

    с чужих слов — кеше аша ғына ишетеп, кеше һүҙенә нигеҙләнеп

    Русско-башкирский словарь > слово

  • 16 слово

    1) ( единица речи) parola ж.
    2) (речь, язык) parola ж., linguaggio м.
    3) (разговор, беседа) discorso м., parole ж. мн.
    4) ( обещание) promessa ж., parola ж.
    5) ( выступление) discorso, intervento м.
    6) (право, позволение говорить) parola ж.
    7) (мнение, вывод) parola ж., parere м.
    * * *
    с.
    1) parola f, vocabolo m; voce f; termine m

    производное сло́во — parola derivata

    ласковое сло́во — parola affettuosa

    значение сло́ва — il significato della parola

    набор слов — guazzabuglio di parole; blablà m; parole in libertà

    музыка на сло́ва... — (musica su) testo di...

    в двух / нескольких сло́вах — in breve / due / poche parole

    в полном смысле сло́ва — letteralmente; in tutta l'accezione del termine

    употребить нужное сло́во — usare la parola appropriata

    глотать сло́ва разг.mangiarsi le parole

    слов не находить разг. — non trovare / avere parole

    слов не хватает (чтобы...) — non bastano le parole (per...)

    тратить сло́ва понапрасну / попусту — spendere le parole inutilmente; sprecare fiato

    поминать добрым сло́вом — parlare di qd con riconoscenza / gratitudine

    рассказать своими сло́вами — raccontare a senso

    другими сло́вами — in altre parole; insomma

    со слов такого-то — a quel che dice...

    с первого сло́ва — dalla prima parola

    2) (речь, язык) lingua f, linguaggio m

    дар сло́ва — dono della parola

    не мочь двух слов связать — non saper legare / accozzare due parole

    3) (речь; разговор) discorso m; intervento m; parole f pl

    громкие сло́ва — parole ampollose; paroloni m pl

    свобода сло́ва — libertà di parola

    приветственное сло́во — parole di saluto

    заключительное сло́во — discorso di chiusura

    последнее сло́во — l'ultima parola

    просить сло́ва — chiedere / domandare la parola

    предоставить сло́во — concedere / dare la parola (a qd)

    лишить сло́ва — togliere la parola

    перекинуться двумя-тремя сло́вами — dirsi / scambiare due parole

    всё это сло́ва — non sono che parole; sono (tutte) chiacchiere

    на два сло́ва нар.per scambiarsi due parole

    со слов... — a detta di...

    по его сло́вам — a suo detto

    4) (мнение, решение) parere m; decisione f

    сказать последнее сло́во — dire l'ultima parola

    сказать своё сло́во — dire la sua

    по сло́вам... — secondo... a sentire...; a detta di...

    5) ( обещание) parola f, promessa f

    дать честное сло́во — dare m / impegnare la sua parola; dare la parola d'onore

    сдержать сло́во — mantenere la parola

    нарушить сло́во — venir meno alla parola; mancare di parola

    взять свои сло́ва обратно — rimangiarsi la parola; disdirsi

    поймать на сло́ве — prendere sulla / in parola

    быть хозяином своего сло́ва — essere (uomo) di parola

    бросаться сло́вами — fare promesse infondate

    поверить на сло́во — credere sulla parola; fidarsi della parola

    вернуть сло́во — restituire la parola

    честное сло́во!; право сло́во! — parola (d'onore)!

    ••

    в двух сло́вах — in due parole

    без дальних / лишних слов — senza perdere tanto tempo / tergiversare

    крепкое сло́во — parola forte

    крылатые сло́ва — parole alate

    новое сло́во — novità f, ultimo ritrovato; l'ultima parola (in qc)

    печатное сло́во — la stampa

    сказать первое сло́во — fare il primo passo (in)

    бросать сло́ва на ветер — gettar le parole al vento

    замолвить сло́во — spendere / dire una buona parola ( per qd)

    (держаться) на честном сло́ве — essere appeso a un filo / appiccicato con lo sputo прост.

    за сло́вом в карман не лезть — avere la lingua in bocca / tagliente / velenosa; avere la parola / risposta pronta

    к сло́ву пришлось, к сло́ву сказать — a proposito

    слов нет вводн. сл. — senza dubbio; non c'è che dire

    не говоря худого / дурного сло́ва — senza mettersi a discutere

    сло́во в сло́во — parola per parola; alla lettera

    одним сло́вом — in una parola; insomma

    сло́во за слово, от сло́ва к сло́ву — di parola in parola; una parola tira l'altra

    сло́во не воробей, вылетит - не поймаешь — parola detta non sa ritornare

    сло́во серебро, молчание - золото — la parola è d'argento, il silenzio è d'oro

    от сло́ва до дела далеко — dal dire al fare c'è di mezzo il mare

    * * *
    n
    gener. detto, dire, motto, verbo, voce, termine, parola, vocabolo

    Universale dizionario russo-italiano > слово

  • 17 извинять

    извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.
    * * *
    несов.; сов. - извин`ить
    1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

    \извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́

    \извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві

    прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую

    2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

    Русско-украинский словарь > извинять

  • 18 (проф.) спелчекер

    General subject: grammar checker (программа, проверяющая грамматическую правильность предложения. Может находить, подчёркивать и рекомендовать изменить неудачные обороты, орфографические ошибки, пропущенные запятые, ошибки склонения и т. п. Имеется), spelling checker (имеется в большинстве развитых текстовых процессоров (built-in spelling checker), реже поставляется в виде отдельной программы (stand-alone spelling checker); служит для контроля правильности написания слов в текс)

    Универсальный русско-английский словарь > (проф.) спелчекер

  • 19 спелчекер

    1) General subject: (проф.) grammar checker (программа, проверяющая грамматическую правильность предложения. Может находить, подчёркивать и рекомендовать изменить неудачные обороты, орфографические ошибки, пропущенные запятые, ошибки склонения и т. п. Имеется), (проф.) spelling checker (имеется в большинстве развитых текстовых процессоров (built-in spelling checker), реже поставляется в виде отдельной программы (stand-alone spelling checker); служит для контроля правильности написания слов в текс)
    2) Programming: spell checker

    Универсальный русско-английский словарь > спелчекер

  • 20 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

См. также в других словарях:

  • не находить слов — не находить/не найти слов Чаще сов. Быть не в состоянии выразить свои чувства. С сущ. со знач. лица: читатель, зритель, слушатель… не находит слов; не находить слов от чего? от волнения, от возмущения…; не нахожу слов, чтобы… Марья Дмитриевна уже …   Учебный фразеологический словарь

  • Не находить слов — Устар. Экспрес. Испытывая смущение, волнение, потерять дар речи. Я не нахожу слов к изъявлению вам моей благодарности, почтенный и любезный Сергей Николаевич, за ваш портрет (И. Дмитриев. С. Н. Глинке, 1824) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • не находить слов — для чего Невозможно выразить словами …   Словарь многих выражений

  • находить — (не) находить слов • Neg, знание время найти • обладание, начало выход найти • обладание, начало найти альтернативу • обладание, начало найти баланс • демонстрация найти возможность • обладание, начало найти время • обладание, начало найти выход… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • находить — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я нахожу, ты находишь, он/она/оно находит, мы находим, вы находите, они находят, находи, находите, находил, находила, находило, находили, находящий, находимый, находивший; св. найти; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • слов — (не) находить слов • Neg, знание (не) слышать последних слов • Neg, восприятие хватает слов • оценка, достаточность …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • НАХОДИТЬ ИЗ ТУПИКА — кто Находить решение в сложной ситуации. Имеется в виду, что лицо или социальный коллектив (Х), приложив значительные усилия, оказывается в состоянии справиться со сложной, сразу не решаемой ситуацией (Р). реч. стандарт. ✦ {2} Активный конец… …   Фразеологический словарь русского языка

  • НАХОДИТЬ ОБЩИЙ ЯЗЫК — кто [с кем, между кем и кем] Достигать взаимопонимания. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) находит способ договориться, прийти к согласию с другим лицом, с другой группой лиц (Y) в оценке людей, событий, в линии поведения, в принятии… …   Фразеологический словарь русского языка

  • не найти слов — не находить/не найти слов Чаще сов. Быть не в состоянии выразить свои чувства. С сущ. со знач. лица: читатель, зритель, слушатель… не находит слов; не находить слов от чего? от волнения, от возмущения…; не нахожу слов, чтобы… Марья Дмитриевна уже …   Учебный фразеологический словарь

  • не находить — (не) находить слов • Neg, знание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • НЕ НАХОДИТЬ СЕБЕ МЕСТА — кто [от чего] Крайне беспокоиться, нервничать. Имеется в виду, что лицо, реже другое живое существо или группа лиц (X) пребывает в очень возбуждённом состоянии, не контролируемом волей и разумом, в состоянии крайней тревоги, волнения, испытывает… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»